Етнічна душа вишивки Зардоз

Вироби з вишивкою Зардоз могли дозволити собі не просто багаті люди, а дуже багаті представники вищого суспільства на Сході. Як правило, коло цих осіб обмежувалось межами правлячої сім'ї. Одяг і предмети інтер`єру, прикрашені золотими нитками і справжнім дорогоцінним камінням, становили гордість правителів Індії та Персії протягом століть. Такі ексклюзивні речі вимагали не тільки дорогих витратних матеріалів, але і специфічних знань, тому майстри вишивки Зардоз високо цінувалися з суспільстві. Але займатися розкішної вишивкою (здавалося б, цілком жіночим ремеслом) могли виключно чоловіки.

Чому?

Назву цього виду творчості з перського можна перевести як «вишивка золотом». І дійсно, чисте золото було основним компонентом цих шедеврів, які доповнювалися дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням. Предмети, прикрашені Зардоз, були ознакою розкоші та багатства, знаком приналежності до вищого стану, а тому такі подарунки високо цінувалися серед правлячої еліти Сходу. Незважаючи на те, що Зардоз як вид народного промислу зародився в Персії, свого розквіту він досяг в Індії, за часів правління династії Великих Моголів.

Правителі Індії протегували багатьом видам мистецтва і могли собі дозволити таку розкіш, як Зардоз. У XVI-XVII століттях В Індії було безліч майстрів, які могли роками вишивати великі замовлення. У цій країні також існували школи, де готували молоде покоління майстрів, якому передавали традиції розкішного ремесла. Вишивка Зардоз була саме роботою, ремеслом, за яке платили хорошу зарплату. Причому це була робота на замовлення, з дорогими витратними матеріалами, тому просто так займатися вдома вишивкою Зардоз було неможливо. А в школи при іменитих майстрах віддавали для навчання саме хлопчиків - в сім'ї заробляти гроші повинен був чоловік. З цієї причини жінки і не займалися розкішною вишивкою.

Але з приходом колоніальної епохи в житті Індії відбулися зміни. Не стало правителів, які моли собі дозволити багатий одяг і прикраси, вишивка Зардоз стала зникати. Рідкісні замовлення британської королівської сім'ї підтримували існування кількох ремісничих майстерень, але Зардоз як мистецтво майже зникло. Відродити древню творчість вдалося лише в середині XX століття завдяки людині з сім'ї майстрів Зардоз, в якій цим мистецтвом займались 13 поколінь. Роботи Шамсуддіна з Агри сьогодні знаходяться в охоронюваному музеї, а його син і учні продовжують справу великих майстрів.

Сучасне мистецтво Зардоз стало дещо скромнішим. Замість золотих ниток і пластин, сьогодні застосовують елементи з міді із золотим напиленням або інші метали, здатні надати благородного вигляду виробу, але при цьому скоротити собівартість. Крім того, Шамсуддін розвинув новий напрямок у вишивці - об'ємні картини, які також прекрасні. Серед його послідовників є як жінки, так і чоловіки, які займаються цим цікавим творчістю в різних країнах світу.

 

Пошук

Розповісти друзям

Через соціальні мережі


Підписка

Підпишись та отримуй найсвіжіші новини

Ім'я Email:

Календар подій

Вересень 2020
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4