Фольклорна експедиція в с. Кудряшівка Кремінського району

 

 

Українська пісня!

Хто не захоплюється її кришталевою чистотою,

красою і мелодійністю, мудрістю і глибиною змісту?

 

В останні роки питання про необхідність збереження, відродження й розвитку українського фольклору увійшли в розряд пріоритетних завдань української держави в напрямку формування духовності суспільства.

Активним пропагандистом фольклорно-етнографічних набутків мешканців Луганщини є ЛОЦНТ. Фахівці центру вивчають проблеми, тенденції та виробляють рекомендації, спрямовані на розвиток народної творчості та фольклору; проводяться фольклорні експедиції, фестивалі та конкурси - обласний відкритий фестиваль-конкурс української культури та фольклору «Байбак-fest», обласний фестиваль національно-етнічних культур «Сузір’я злагоди», обласний огляд-конкурс майстрів мистецтв та аматорів народної творчості Луганської області «Луганщина – світанок України». Зрозумілість і доступність фольклорних фестивалів, народних гулянь та ярмарок забезпечує їх привабливість для різних категорій населення.

Важливу роль у пропаганді та поширенні традицій народної культури відіграє діяльність аматорських фольклорно-етнографічних колективів Луганщини. Тому що однією із можливих форм популяризації української народної пісні та святково-обрядової традиції є сценічне відтворення автентичних народних пісень, обрядів, свят силами фольклорних колективів.

Методисти ЛОЦНТ вирішили показати автентичну культуру Луганщини широкому загалу і довести, що фольклор – це величезна дивовижна країна народної мудрості. Для цього були проведені фольклорні експедиції.

Так, 14 вересня була здійснена фольклорна експедиція до села Кудряшівка Кремінського району.

Історія одного з найкрасивіших сел Кремінщини починається з 1752 року, коли на річці Боровій було засновано село Голованівку на землі, яка належала капітану Бахмутського батальйону Головину. Згодом Голованівка стала зватися Кудряшівкою. Кліматичні умови розташування хутора Голованівка сприяли розвитку сільського господарства. Низина, зрошувана озерами, болітцями, зайнята прекрасним гаєм з дубами збереглася і до сих пір.

Відомий мандрівник, академік Російської академії наук Іоанн Голденштейн, який здійснював першу спеціальну експедицію по цій місцевості, описав її так: «село знаходиться в піщаній низині, зрошеній болотами і озерами, яка зайнята прекрасним гаєм з дубовими, осиковими, вільховими та вербовими деревами. Також тут ростуть сосни, берези, лісові яблуні, груші, терни, та клени». Мешканцями цих лісів були вовки, зайці, дики кози. Ґрунт на цій території багатий будівельними матеріалами: пісок, вапняк, крейда. А вся територія - це дерново-підзолистий, піщаний ґрунт.

З історичної довідки на 1784 рік, цей чудовий край входить до складу Слобідсько-Української губернії.

В 1756 році поручик Бахмутівського батальйону Кузьма Кудрявий заснував поселення - хутір Кудрявців.

З 1812 року на цій території було 2 села: Білявка і Кудряшівка, відповідно прізвищ 2-х панів. Діючими на той час була земська школа, і Архангело-Михайлівська церква, яку звели ще у 1775 р.

Кудряшівка не тільки красива природно. ЇЇ весь час прикрашали, відбудовували, уквітчували і прославляли руки людські. Славиться село людьми талановитими, працьовитими, щедрими. Славиться піснями і добрими справами. А жінки на селі, як завжди, були душею і взірцем. Виховуючи дітей, вони продовжували життя села, черпаючи джерело натхнення з українських народних пісень. Та найбільшою їх гордістю є фольклорний ансамбль «Грушиця кудрявая»

Фольклорний ансамбль «Грушиця кудрявая» створено у 1993 році. Назва ансамблю «Грушиця кудрявая» є однойменною із старовинною народною піснею.

Українські пісні у його виконанні набувають особливого звучання, зачаровують своєю первозданною красою і силою. У репертуарі фольклорного колективу є весільні, обрядові пісні, різдвяні колядки та меланки. Крім пісень у репертуарі є обряди сватання та весілля.

Акомпанують учасниці ансамблю собі самі. У їхніх руках рубель, гребінь, пральна дошка, ложки стають справжніми музичними інструментами.

Костюми для виступів учасниці ансамблю вишивають своїми руками.

Керівник колективу з 1998 року Плужник Галина Аркадіївна. В ансамблі 8 учасниць, а саме:

1. Мірошниченко Раїса Макарівна - 92 роки, працювала перукарем, коли вийшла на пенсію - техпрацівником при СБК, так і стала учасницею ансамблю з 1993 р.

2. Полтавська Марфа Макарівна - 83 роки, працювала на заводі, пісні співала з молоду, учасниця ансамблю з 1993 р.

Доречі, Полтавська М.М. та Мірошниченко Р.М. – рідні сестри.

3. Личман Раїса Сергіївна - 82 роки, працювала в торгівлі, бухгалтером в радгоспі, учасниця ансамблю з 1997 р.

4. Мініна Марія Самойлівна – 74 роки, працювала і на залізниці, і дояркою, і бухгалтером, і скрізь свою працю супроводжувала піснею.

5. Підкуйко Любов Андріївна – 92 роки, переїхала до с. Кудряшівка, коли вийшла заміж, працювала осеменатором.

6. Директор Галина Володимирівна – 81 рік, родом з Татарії, працювала на цілині, у с. Кудряшівка працювала на парниках.

7. Плужник Галина Аркадіївна – 51 рік, працює в СБК з 1999 р., народилася в співочій родині, почала співати ще з дитячого садочка.

8. Малюкіна Наталія Генадіївна – 41 рік, працює в СБК.

9. Семененко Марія Марківна - 51 рік, працює в СБК.

Плужник Г.А., Малюкіна Н.Г., Семененко М.М. – це наступне покоління учасниць ансамблю, які прислуховуються до порад старожилів колективу та наслідують їх.

Ансамбль є джерелом творчості для дитячого фольклорного ансамблю «Дзвіночки», який було створено у 2005 році (керівник - Плужник Г.А.) Репертуар колективу різноманітний - від дитячих до українських народних пісень, меланок, колядок, пісень з репертуару ансамблю «Грушиця кудрявая».

З кожним роком ми віддаляємося від тих часів і тих людей, які зберегли в своїй пам'яті народні пісні, звичаї та обряди. Колектив ансамблю «Грушица кудрявая» з’єднав людей того віку, пам'ять яких зберегла ще пісні, звичаї та обряди їхніх мам та бабусь. Тож учасниці ансамблю справжня скарбниця не тільки пісенної творчості, а й старовинних традицій с. Кудряшівка.

Одним з таких обрядів є виготовлення Кудряшівської весільної різки. Це - весільний кулінарний виріб, який використовують у с. Кудряшівка під час весілля.

 

Кудряшівська весільна різка

Весільна різка - обрядове деревце, гілки дерева, яке втикають в весільний коровай. На кожну гілку ліпили шматочки солодкого тіста, запікали, а потім прикрашали квітками, калиновими ягодами, шишками хмелю, кольоровими стрічками. Різка присутня і в самих весільних піснях:

 

«Гільце-деревце з ялини,

Із червоної калини,

Із хрещатого барвінку,

Із запашного васильку,

Нехай дівочки не прядуть,

Нехай Марусі вільце в'ють.»

 

В народі вважають – поєднання різок і хліба символізують єдність двох родів. Весільні різки використовують виключно під час весілля.

Рецепт весільних різок передавався з покоління в покоління в сім’ї Васильченко (Пилипко) Надії Олександрівни, яка представляє вже четверте покоління майстринь с. Кудряшівка.

Процес приготування весільних різок нам розповіла мешканка села Мартиненко Валентина Федорівна.

На весіллі обов’язково повинні бути 3 атрибути – коровай, шишки та різки. Готували їх в п’ятницю перед весіллям. Для приготування різки брали гілочки із чоловічого дерева (наприклад, клен) та жіночого (наприклад, вишня) для того, щоб з’єднати їх в купі. Запрошували жінку, яка довго та щасливо прожила в шлюбі зі своїм чоловіком для того, щоб молодята теж жили разом щасливо та кохали один одного. Робили три дерева, що символізували родину нареченої, родину нареченого та сімейне дерево молодят, яке означало з’єднання двох родів. Під час приготування різки жінки співали весільні пісні.

Рецепт виготовлення: змішати 0,5 л води (теплої), 1 ст. ложку цукру, 0,5 ч. ложки соди, 1 ст. ложку олії, борошно. Замісити круте тісто. Тісто розкотати на коржі товщиною до 0,5 см, розрізати на смужки шириною 4 см, надрізати з правої сторони до середини через 1 або 2 см. Гілку, яку заздалегідь очищають, обгортають порізаними смужками тіста. Обгорнуті гілки поміщають в піч. Тримають в печі до готовності. Готові різки прикрашають цукерками, кольоровими паперовими квітами, стрічками.

Різками прикрашають стіл молодят. По закінченню весілля різки роздають кожному гостю.

Фольклорний колектив «Грушиця кудрявая» у 2018 р. брав участь в обласному відкритому фестивалі-конкурсі української культури та фольклору "Байбак-fest" та зайняв І місце у номінації «Обрядові, родинно-побутові дійства». У 2019 р. – в огляді-конкурсі майстрів мистецтв та аматорів народної творчості Луганської області «Луганщина – світанок України» з презентацією елемента НКС. Ансамбль постійно виступає з виїзними концертами у сусідніх селах та містах регіону, приймає участь у загальносільських заходах. З різдвяними колядками та меланками учасниці ансамблю обійшли не тільки село, а й міста Рубіжне та Кремінна.

Таким чином, сучасні аматорські фольклорні колективи Луганщини стали ключовою ланкою розвитку обрядової культури не тільки нашого регіону, а й всієї України, завдяки здійсненню ними важливої місії збереження і популяризації високохудожніх зразків автентичних народних пісень, календарних свят, народних звичаїв та обрядів.

 

Подивитись фото

Пошук

Розповісти друзям

Через соціальні мережі


Підписка

Підпишись та отримуй найсвіжіші новини

Ім'я Email: