14-15 листопада 2019 року у місті Києві відбувся ІІІ Міжнародний Форум «Креативна Україна», який є платформою для політико-експертного обговорення з метою формування державної політики у сфері креативних індустрій. Фокус цьогорічного форуму — інтеграція інновацій у розвиток креативних індустрій.

Креативні підприємці, міжнародні експерти у сфері культури й економіки, представники органів державної влади та громадянського суспільства були залучені до розробки оптимальних шляхів формування креативної економіки в Україні, що заснована на інноваціях, таланті, творчості. До форуму долучились також наші спеціалісти – директор Ірина Дячук та провідний методист з декоративно-прикладного мистецтва та традиційних видів  ремесел Наталія Стрєльцова.
Мета заходу- напрацювати варіанти державних політик у сфері культури і креативних індустрій, що використовують цифрові технології як інструмент надання рівного доступу до культури, заохочення розмаїття форм творчого самовираження, генерації високої доданої вартості креативного продукту. На форумі  представлено останні тенденції державної політики у сфері креативних індустрій в Україні, позиції України в міжнародному культурно-економічному просторі креативних індустрій, а також обговорення цифрових компетентностей та інноваційних технологій у культурі і креативних індустріях. Відбулась спеціальна панельна сесія, присвячена сучасному мистецтву, яке активно використовує інклюзивний, мистецький, технологічний та економічний потенціал інновацій.

Відкрив третій міжнародний форум “Креативна Україна” Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський. Міністр наголосив, що виклики, які ставить перед нами розвиток штучного інтелекту, можна подолати саме за допомогою творчості.

Світлана Фоменко, заступник Міністра культури, молоді та спорту Ураїни у наголосила про важливість збереження культурної спадщини та на її переосмисленні для сучасності. Також вона зазначила, що завдання Міністерства культури, молоді та спорту — створювати правові рамки для захисту розвитку мистецтва, а також розробити систему заходів захисту прав інтелектуальної власності.

Засновник Pixelated Realities Федір Бойцов розповів про свій досвід у сфері 3D сканування. Зокрема він реалізував кілька проєктів з конструювання архітектурних пам’яток. Федір Бойцов акцентував на потенціалі цифрового виробництва, адже за допомогою цього інструменту можна зменшити витрати та створити якісний продукт.

Засновник Pixelated Realities Федір Бойцов розповів про свій досвід у сфері 3D сканування. Зокрема він реалізував кілька проєктів з конструювання архітектурних пам’яток. Федір Бойцов акцентував на потенціалі цифрового виробництва, адже за допомогою цього інструменту можна зменшити витрати та створити якісний продукт.

Обговорення теми «Сучасне мистецтво як ринок креативних індустрій: АРТприємництво в Україні» стало заключним у перший день форуму.

Крім того, спікери зазначали, що в Україні не існує активної політики арт-бізнесу. На їхню думку, вирішення цього потребує врахування досвіду закордонних партнерів. Також наголосили на проблемі непідтримки державою розвитку мистецтва та окреслили випадки бюрократизму по відношенню до митців в Україні, про виклики, з якими зіштовхуються сучасні митці на міжнародному рівні та проблему неможливості потрапити на міжнародні ярмарки та виставки творів мистецтва. Вона наголосила на важливості створення прозорого арт-ринку в Україні.

На форум було запрошено Браяна Фермана — співробітника Посольства США в Україні з питань культури. Він розповів про американський досвід розвитку мистецтва та культурні заходи, які здійснює Посольство США на території України. Також пан Ферман наголосив, що наша держава потребує більше інвестицій у сферу культури, адже, за його словами, інвестиції — це ключ до просування культурного сектору.

Про інші шляхи покращення артпідприємництва в Україні розповів Едо Дейкстерхьойс. Спікер наголосив на тому, що Україні варто брати участь в міжнародних ярмарках і бієнале, займатися промоцією артринку за кордоном, піклуватися про національну аудиторію. Едо Дейкстерхьойс застеріг, що артпідприємництво — сектор, у якому існує загроза відмивання грошей. Тож необхідно прийняти закон щодо прозорості покупок арт-об'єктів.

Панельну дискусію про артпідприємництво завершила Марина Шмакова, засновниця Фундації креативної підтримки «Submarine». Спікерка акцентувала свою увагу на необхідній безкоштовній й неформальній онлайн-освіти. Важливу роль в цьому відіграють державні мистецькі програми, завдяки яким художники можуть здобувати нові навички в неформальній атмосфері.

На форумі спікери обговорили важливе питання права інтелектуальної власності. Модератором панелі стала Ольга Сімсон, яка обговорила тему креативного права. Коротко розповіла про свою працю у цій сфері, назва якої “Інноваційне креативне право». А також пані Ольга наголосила на важливості розвитку права інтелектуальної власності у цифрову епоху.

Питання спікерів супроводжувались реальним прикладами випадків порушення прав ІВ. Вони в загальному розповідали про авторський договір як інструмент захисту праці та поділилась лайфхаками, як правильно укладати такі договори

У свою чергу Данило Цьвок, заступник директора Національного офісу інтелектуальної власності, розповів, що влада працює над прийняттям проєкту стратегії інтелектуальної власності, ключовою концепцією якої є прикладний характер. Однак спікер наголосив, що мало прийняти стратегію, потрібно формувати культуру споживання інтелектуальної власності та впроваджувати технології штучного інтелекту та блокчейну у сферу інтелектуальних продуктів, як це робить Всесвітня організація інтелектуальної власност

Другий день форуму був присвячений воркшопам, де кожен учасник міг висловити свою думку та виразити творчі здібності.

Воркшоп з аудіовізуального сектору «Стратегія успішного співробітництва аудіовізуальної індустрії та держави» почався з виступу Першого заступника Міністра культури, молоді та спорту України Анатолія Максимчука.

Пан Анатолій розповів про стан сучасного українського кінематографа. Висвітлив 10 ключових проблем у кіноіндустрії та навів статистичні дані.

Він окреслив головні виклики на ринку кіно. Серед них: нездатність конкурувати на світовому ринку, недостатнє фінансування та брак інвестицій, повільний розвиток професійної освіти. Водночас спікер наголосив на позитивних змінах в Україні, відзначивши помітне збільшення кількості національного продукту — фільмів і серіалів.

У рамках форуму гості могли відвідати воркшоп з фешн-індустрії «Fashion як бізнес-ідея України». На ньому виступило багато цікавих особистостей, які поділились власним досвідом та дали багато цінних порад для молодих талантів у сфері фешн-індустрії.

Серед спікерів були Джен Мiллер, Ганна Махнівська, Олена Гринченко, Дарина Бодю, Андрiй Чужиков, Iрина Красильникова та Дарія Марусі.

Теми лекцій були дуже варіативними: від інвестицій у фешн-індустрію та створення фешн-контенту до бізнес-поведінки та брендингу. Також гості мали змогу поспілкуватись зі спікерами та поставити їм запитання.

У рамках воркшопу з дизайну спікери намагалися відповісти на запитання: “Чого можуть навчитися одне в одного посадовці й дизайнери?”.

Польські сервіс-дизайнерки Аґнєшка Ґлищинська та Катаржина Кончак розповіли про природу та функції сервіс-дизайну, наголосивши, що дизайн повинен створювати цінність, реалізовувати людські потреби та бути актуальним у майбутньому.

Своїми напрацюваннями та перспективними кейсами поділилися Ольга Богданова, засновниця дизайн-студії Bogdanova Bureau та платформи по розвитку українського предметного дизайну Prostir 86, Анастасія Білецька, співорганізаторка українських стендів на паризьких виставках «Maison&Objet» та Paris Design Week 2017-2018, Володимир Воробей, виконавчий директор PPV Knowledge Network та Дмитро Лісенбарт, представник проєкту «Українська абетка».

Кожен із учасників став полісі-креатором, тобто долучився до створення моделі креативної економіки України.

Креативні індустрії перебувають на перетині культури, економіки, соціальної сфери, техніки. Їхній міжсекторальний, партнерський характер доводить: ми можемо бути успішними поодинці, але недовго. Сталість потребує регулярної взаємодії. Міністерство готове до цієї взаємодії, утворюючи такі майданчики для нетворкінгу, як цей форум. Але ми також закликаємо і до масштабніших форм співпраці: створюйте асоціації, об’єднання — так владі простіше почути й врахувати вашу думку.