Перелік елементів нематеріальної культурної спадшини Луганської області

 

НКС.1.Луг. «Традиція приготування гарбузової каші у Старобільському районі»

 

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Старобільський район

Носії елементу - мешканці Старобільського району Луганської області

Опис елементу: Гарбузова каша — добре знайоме багатьом страва з дитинства. Рецепт смачної гарбузової каші, якому вже майже понад 100 років, передавали з покоління в покоління наші господині. Як мовить прислів’я: «На гарбузових кашах гарно діти ростуть». І це справді так!

На молоці або на воді, з додаванням круп, фруктів, сухофруктів і горіхів, як готують господині с. Лиман — рецептів приготування цих ласощів на Старобільщіні безліч. Популярність страви пояснюється доступністю помаранчевого гарбуза в нашому регіоні, простотою його вирощування, великою різноманітністю способів приготування і варіацій інгредієнтів. А головне: каша з гарбуза вкрай корисна для людей всіх віків.

 

НКС.2.Луг. «Автентичні пісні села Цілуйкове»

 

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Білокуракинський район, село Цілуйкове.

Носії елементу - на даний момент можна вважати носіями елементу виконавець автентичних пісень с. Цілуйкове (1938-1946 років народження) - Циганок Серафима Максимівна, Кійко Віра Василівна, Кійко Лідія Степанівна. Народний фольклорний колектив «Берегиня» - 10 осіб.

Опис елементу: Історія пісень нашого краю тісно пов’язана з виникненням села. Основу жителів села, яке було засноване в XVIII столітті, складали переселенці з різних областей України. В основному з Полтавської, Житомирської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей. Кожна родина, яка приїздила до нашого села, везла з собою найбільш цінне - пісню. Згодом всі ці пісні ввійшли в життя Цілуйкового, та стали його невід'ємною частиною.

Село є село - в кожного свої проблеми, але незмінним з покоління в покоління залишається одне - любов до пісні. Особливо коли збиралася на посиденьки окрема вулиця, то тоді вже душу піснею відводили. Співали і жартівливі, і сумні, і мелодійні - в залежності від настрою. Зберігався багатовіковий досвід наших предків, напрацьовувався новий фольклорний матеріал. Ці пісні вбирали в себе всю повноту вражень, переживань і роздумів, включали в себе суспільно-етичну характеристику людини.

 

НКС.3.Луг. «Павлівський капусняк з рибою»

 

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Білокуракинський район, село Павлівка.

Носії елементу - на даний момент можна вважати носіями елементу 5 осіб (від 35 років до 68 років), а саме: носій елемента Кривич Людмила Григорівна, Лавренко Євдокія Пантеліївна, Панченко Ганна Пилипівна, Пугач Олена Петрівна, Євсюкова Тетяна Петрівна.

Опис елементу: Капусняк з рибою — улюблена традиційна страва. Погана та господиня, яка не може його приготувати. В нашій місцевості капус­няк готують та подають на престольні свята, толоки (обмазують побудовані будинки гли­ною) де збиралося майже все село. А також ця страва готується на похорони та помини як основна страва.

Капусняк з рибою - це пісна страва. Готується вона на трапезу в піст. Кожного року, в селі Павлівка відзначається престольне свято «Петра і Павла», під час цього заходу і готу­ється спільна трапеза. І якщо свято припадає в піст чи у середу або п'ятницю), то ми готуємо всі страви пісні, в тому числі і капусняк з рибою.

 

НКС.4.Луг. «Весільний обряд випікання різки сім`ї Костенко-Кушнарьових»

 

Географічні дані:

Місце походження – Україна, Луганська обл., Троїцький р-н,село Бабичеве.

Місце побутування - Україна, Луганська обл., Троїцький р-н, село Лантратівка.

Носії елементу - виконавці автентичних пісень с. Цілуйкове, в переважній більшості, люди похилого віку. Народний фольклорний колектив «Берегиня» - 10 осіб, з яких 4 особи 1938-1946 років народження.

Опис елементу:  «Весільний обряд випікання різки сім’ї Костенко-Кушнарьових» - це обряд підготовки та випікання весільної різки, або весільного дерева, яким прикрашали весільний коровай. Весь процес супроводжується піснями, прикметами, заговорами на щастя-долю для молодят. За ступенем відповідності традиційній народній культурі, елемент є інтерпретованим, основа якого є автентичною.

 «Весільний обряд випікання різки сім’ї Костенко-Кушнарьових» - елемент нематеріальної культурної спадщини, суть якого полягає в комплексі дій, що супроводжують процес виготовлення, випічки  «весільного дерева», «різки», яким прикрашався стіл молодят на весіллі. Цей обряд є сакралізованим, адже супроводжується молитвами та замовляннями на щасливе подружнє життя молодих, прикметами та обов’язковими діями. По закінченню весілля, весільну різку розбирали та дарували гостям на знак вдячності за їх дарунки. Цей процес також супроводжується прикметами та звичаями.

 

НКС.5.Луг. «Новопсковський куліш»

 

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Новопсковський район.

Носії елементу - громада Новопсковського району.

Опис елементу:  Куліш є споконвічною стравою українців. У заможного козацтва та селянства його готували на м'ясному або рибному відварі, що для біднішого селянства було недоступною розкішшю. Куліш було легко готувати і в польових, і в домашніх умовах. Існує багато рецептів приготування кулішу. Для Новопсковщини характерне приготування цієї страви зі свининою.

В казані розтоплюють сало, до нього додають м'ясо, порізане шматочками і обсмажують, далі кладуть посічену цибулю. Коли цибуля зазолотіє, доливають воду, та в ній відварюють картоплю, після чого товчуть та разом з пшоном і повертають в казан. Після того, як пшоно звариться, вливають збиті сирі яйця. Окремо розтовкують невелику кількість нарізаного сала з сіллю, часником та цибулею, додають до кулішу разом з зеленню. Обов'язкова умова — страва готується на вогні під відкритим небом.
Номінант

«Виконавське мистецтво ансамблю бандуристів Біловодського району»

 

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Біловодська селищна об’єднана територіальна громада

Носії елементу - керівник ансамблю бандуристів Біловодського районного Будинку культури Волошина Лариса Анатоліївна, учасники ансамблю, випускники Біловодської школи мистецтв по класу бандури

Опис елементу: Біловодщина славиться своїми виконавськими традиціями. Уже багато років дарує свою майстерність прихильникам народного інструментального та вокального мистецтва ансамбль бандуристів Біловодського районного Будинку культури, якому у 1999 р. присвоєно звання «народний». Керівником ансамблю вже багато років працює випускниця Луганського музичного училища Лариса Волошина. Народний ансамбль бандуристів є сьогодні унікальною одиницею, яка протягом довгих років сформувала своє творче обличчя, свою історію та традиції. Вона складається з небайдужих майстрів, котрі роблять все, що в їхніх силах, щоб виконавське мистецтво гри на бандурі могло жити та розвиватись.

 

НКС.6.Луг «Обряд випікання хлібу в с. Городище Городищенського старостинського округу Біловодського району»

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Біловодський район

Носії елементу - мешканці с. Городище Біловодського району, а саме: члени родин Чепіг та Овчаренків

Опис елементу: Випікання хлібу – традиційне ремесло, яке зараз зникає з повсякденного життя селян. В селі Городище цей обряд  зберігається, продовжується та передається молодому поколінню родин Чепіг та Овчаренків. Випікання хлібу в цій родині стало не просто звичайною справою, але й урочистою, присвяченою до визначних свят та подій. Ці родини використовують старовинні рецепти хлібу, які передаються вже багато років з покоління в покоління

 

НКС.7.Луг «Традиційне ремесло бджільництва Сватівського району»

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Сватівський район

Носії елементу - мешканці сільських громад Сватівського району

Опис елементу: Саме бджола стала символом м. Сватове та Сватівського району на згадку про давнє заняття перших поселенців та як символ працелюбності сучасних мешканців. Минуло вже більше 350 років, а в районі зберіглося традиційне ремесло бджільництва. Сьогодні цю традицію продовжують багато місцевих. Хтось для душі, хтось для невеликого заробітку, а хтось для серйозного бізнесу. Знання та вміння сватівчан передавалися із покоління в покоління. Армія сватівських бджолярів налічує сотні послідовників давнього промислу.

 

НКС.8.Луг «Традиція випікання лєсєнок з костиліком у смт. Борівське Луганської області»

Географічні дані  - Україна, смт. Борівське, Луганська обл.

Носії елементу - громада смт. Борівське

Опис елементу: Лєсєнки з костиліком у смт. Борівське -  обов’язковий атрибут святкування Вознесіння Хрестового майже у всіх родинах селища. Жінки в родинах отримують знання і навички від своїх матусь, бабусь та інших старших родичок. Випікають лєсєнки з костилікам на 40-й день після Великодня. Мешканці селища кажуть, що під час Великодніх свят Христос знаходиться на землі, а на Вознесіння Христове кожна родина його проводжає, за допомогою лєсєнок та костиліка.

 

НКС.9.Луг. «Кудряшівська весільна різка»

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Кремінський район

Носії елементу - мешканці с. Кудряшівка

Опис елементу: В народі вважають – поєднання різок і хліба символізують єдність двох родів. Це - весільний кулінарний виріб, який використовують у с. Кудряшівка під час весілля. Весільна різка - обрядове деревце, гілки дерева, яке втикають в весільний коровай. На кожну гілку ліпили шматочки солодкого тіста, запікали, а потім прикрашали квітками, калиновими ягодами, шишками хмелю, кольоровими стрічками. Рецепт весільних різок передавався з покоління в покоління в сім’ї Васильченко (Пилипко) Надії Олександрівни, яка представляє вже четверте покоління майстринь с. Кудряшівка.

 

НКС.10.Луг. «Білолуцьке лозоплетіння»

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Новопсковський район

Носії елементу - родина Гайцуренко - мешканці смт. Білолуцьк

Опис елементу: У селищі Білолуцьк лозоплетіння одне з найдавніших ремесел по виготовленню господарсько-побутового призначення та художніх виробів. В наші часи, дякуючи народним майстрам декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини Володимиру та Ользі Гайцуренко, лозоплетіння на теренах Білолуцька набуло нового розвитку. Лозоплетіння на Білих Луках, нині смт. Білолуцьк набуло широкого розвою у другій половині ХІХ ст. Лоза – найпоширеніший природний матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм.

 

НКС.11.Луг. «Домашні дріжджі села Новобіла»

Географічні дані  - Україна, Луганська обл., Новопсковський район

Носії елементу - мешканці с. Новобіла

Опис елементу: Люди давно помітили властивості бродіння хмелю і стали застосовувати його в різних продуктах. Мешканці с. Новобіла застосовують його і досі в приготування домашніх дріжджів, бо хміль – це необхідний і найважливіший продукт для  їх приготування. Для того, щоб мати можливість готувати дріжджі з хмелю цілий рік, його потрібно правильно заготувати і зберігати. Виготовлення домашніх дріжджів на хмелевій заквасці, у Новобілому ще називають «затіркою». З давніх давен мешканці села виготовляють з домашніх дріжжів хлібні вироби та квас.

 

НКС.12.Луг «Традиція приготування узвару в с. Калмиківка Міловської селищної територіальної громади»

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Старобільський район, Міловська територіальна громада, с. Калмиківка.

Носії елементу - мешканці с. Калмиківка, родина Харківської Вікторії.

Опис елементу - Узвар з яблук вважається одним з найдавніших солодких напоїв в українській кухні. Традиція приготування узвару склалося ще в той час, коли фрукти росли тільки в лісі, і наші предки збирали ці дички, і сушили для подальшого приготування. Оскільки лісові плоди неможливо вживати у свіжому вигляді із-за терпкого і дуже кислого смаку, їх доводилося сушити, щоб пом’якшити його. Назва напою походить від слова «заварювати», так як фрукти тільки доводять до кипіння, а не піддають тривалому кипінню.

 

НКС.13.Луг «Традиція приготування квашеної капусти с. Діброва Міловської селищної територіальної громади»

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Старобільський район, Міловська територіальна громада, с. Діброва.

Носії елементу - мешканці с. Діброва, родина Золотухіних.

Опис елементу - Квашена капуста – національна страва української кухні, яку подають як і до святкового, так і до повсякденного столу. В давнину  капусту квасили у великих діжках, які ставили у прохолодне місце. В сучасній кулінарії капусту квасять невеличкими порціями в скляних банках, відрах. Найчастіше квашену капусту подають на стіл в якості закуски або ж як самостійний салат. На її основі також готують перші страви, наприклад, борщ, капусняк. Також використовують в якості начинки для вареників та пиріжків.

 

НКС.14.Луг «Випікання обрядових пташок у селі Михайлівка на Новоайдарщині»

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Щастинський район, Новоайдарська територіальна громада, с. Михайлівка.

Носії елементу - мешканці с. Михайлівка, родина Сорокіної Алли.

Опис елементу - у давнину, 23 березня, у день повернення з вірою усіх птахів, виходили наші предки оглядати весняне поле. Несли з собою хліб-сіль та цілий кошик пташок-жайворонків, випечених на передодні у день 40 Святих Мучеників. Приходили, вклонялися землі-матінці, просили її про добрий врожай у новому хліборобському році. Потім обходили поле і клали на кожному з його кутів по випеченій пташці для тваринок, щоб задобрити їх, і ті не попсували ниву. Наступного дня дивилися, чи пригостилися звірята. Добрим знаком було коли жодної випеченої пташки не знаходили на місці. Інших пташок роздавали дітям, у яких теж була своя традиційна місія – закликати весну. У с. Михайлівка таких пташок ще називають «хрестці», бо основою їх виготовлення є невеликий хрест з двох смужок тіста.

 

НКС. 15. Луг «Знання та практики цілющих трав Старобільського краю»

Географічні дані - Україна, Луганська обл., Старобільський район, Старобільська територіальна громада.

Носії елементу - травники, мешканці сіл Сенькове, Підгорівка, Курячівка, Лиман, Титарівка та м. Старобільськ.

Опис елементу - Старобільщина славиться унікальним комплексом рослин, що зростають на крейдяних відслоюваннях, на пісках, у прибережній зоні річок. Рослинність Старобільського степу містить в собі види-ендеми, що зустрічаються тільки в цьому регіоні. Травники використовують властивості лікарських рослин у нетрадиційній медицині.

 

НКС.16.Луг «Обряд заплітання весільної коси в селищі Білокуракине»

Географічні дані - смт. Білокуракине, Білокуракинська селищна територіальна громада, Сватівський район, Луганська область

Носії елементу - мешканці селища Білокуракине Білокуракинської територіальної громади

Галузь спадщини - звичаї, обряди, святкування

Опис елементу - Здавна дівочі коси вважалися символом зовнішньої і внутрішньої краси, показником охайності, а також надприродного зв’язку із Всесвітом. В даній місцевості коси заплітають в два ряди, додаючи кольорові стрічки. Обряд починався з того, що дівчина сідала на діжку з кожухом і старша дружка заплітала їй коси й прикрашала їх різнокольоровими стрічками – так, щоб вони висіли вздовж спини, а інші дружки співали пісень, в яких оспівується дівоча краса, чистота і порядність «молодої». Одягали дівчину в традиційне українське вбрання та взували в червоні чоботи.

 

НКС. 17. Луг «Традиції обряду Івана Купала на Кремінщині»

Географічні дані - Україна, Луганська область, Кремінська територіальна громада Сєвєродонецького району

Носії елементу - мешканці Кремінської територіальної громади.

Галузь спадщини - усні традиції та форми вираження; звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту.

Опис елементу – Івана Купала, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня, - є найдавнішим та найколоритнішим святом, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят. Обов’язковий атрибут Купала — велике вогнище, через яке стрибають поодинці або парами; плетіння вінків з польових квітів, які із заходом сонця починають пускати по воді; купальські пісні та танці і обов’язково — пошук міфічного цвіту папороті, який нібито з’являється в купальську ніч. За переказами, він квітне лише одну мить у найкоротшу ніч року.

 

 

Читати також

23.02.2024

Нематеріальна культурна спадщина – основа ідентичності Луганської області

22.02.2024

Охорона НКС у надзвичайних ситуаціях, інвентаризація на рівні громад

21.02.2024

Магія рідного слова

Читати також

20.01.2019

День Соборності 2019

08.12.2018

Патріотична Інтернет-акція «Уклін всім, хто край свій боронить»

25.08.2016

25-та річниця Незалежності України