Нематеріальна культурна спадщина – код нації

Як відомо, Луганщина ще не досить досліджена територія, яка зберігає у найпотаємніших своїх куточках невичерпне джерело традицій та культурних надбань.

Протягом вересня - жовтня, з метою реалізації Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини», створення обласного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини відбулися ряд експедицій з виявлення нематеріальної культурної спадщини на території області. Методисти Луганського обласного центру народної творчості, на чолі з директором Іриною Дячук,  здійснили виїзди на території Чмирівської, Білолуцької, Новопсковської, Білолводської, Білокуракинської, Нижньодуванської та Красноріченської об’єднаних територіальних громад.

                      

 

Окрім спеціалістів Центру до роботи в експедиційних групах долучилися працівники у галузі культури, представники ініціативних груп громад та носії елементів нематеріальної культурної спадщини. За час проведення експедиційної роботи учасниками групи виявлено 7 об’єктів НКС, такі що потребують подальшого детального дослідження та документування, та такі що можуть бути розглянуті обласною комісією найближчим часом.

На території Чмирівської громади учасниками експедиції зафіксований рецепт приготування питного меду «Медограй», носії якого є бджолярі в третьому поколінні - родина Реви.

Білолуцька громада зацікавила експедиційну групу незвичайним рецептом приготування запеченої каші в гарбузі, яку довелося навіть скуштувати. Об’єкт на даний момент проходить стадію більш глибшого дослідження.

Новопсковщина здивувала Риб’янцівською качаною кашею або, як її називають в народі, «Пшоняна затирка» або «Катанка». Елемент готується на розгляд обласної комісії.

На території Біловодської громади експедиція відкрила для себе обряд приготування «Зелеківська зливанка» або зливана каша, гартаначка, сьорба так її називають мешканці с. Зелеківка родина Дмитренко. Елемент готується на розгляд обласної комісії.

Обряд заплітання весільної коси в селищі Білокуракина невід’ємна частина одягання весільного вінка нареченої – це своєрідне прощання з дівочою красою. Також був розповсюджений на території Новопсковщини, Марківщини та Старобільщини, але на даний час використовується під час весілля в селищі Білокуракине.

В селах Оборотнівка та Наугольнівка Нижньодуванської громади готують страву «Слобідський куліш» або «Польову кашу». Готують її коли велика родина збирається разом свята, а також під час масових гулянь.

А мешканці Красноріченської громади готують «Трикутні вареники» або як їх ще називають «Вареники з хвостиком». Під час експедиції спеціалістами Центру було встановлено, що досить цікава форма вареників використовується не тільки в родині Дубина, які є носіями даної традиції, а й розповсюджується і на території Красноріченської громади. Виготовляють вареники незвичайної форми лише на свято Масниці, або коли уся родина збирається разом на свята. Вареники з хвостиком готують з різними начинками: сир, картопля, гриби, капуста, м’ясо. На даний час ведеться пошуково-дослідницька робота щодо походження традиції виготовлення саме такої форми.

По завершенню експедиції всі матеріли будуть потребують детальної обробки, але на цьому робота Центру у напрямку НКС не завершується. Попереду ще багато цікавого та важливого!

 

Пошук

Розповісти друзям

Через соціальні мережі


Підписка

Підпишись та отримуй найсвіжіші новини

Ім'я Email:

Календар подій

Грудень 2021
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2