Обласний фестиваль української народної іграшки та гри – невичерпне джерело народної мудрості

Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. Однією з таких традицій є українська народна іграшка та гра – це пам’ять етносу, історія буття нашого народу, яка об’єднала в собі любов, добро, гумор, наполегливу працю та славу нашого народу. Сьогодні вони стали для нас магічним талісманом та символом зв’язку між поколіннями.

18 червня 2021 року, на березі річки «Красна» Кремінської об’єднаної територіальної громади, відбулось свято поціновувачів української культури, традицій, фольклору, народних ігор та розваг – фестиваль української народної іграшки та гри! Вже шість років поспіль фестиваль об’єднує близько 3000 мешканців та 400 творчих колективів, об’єднань, працівників закладів культури, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Луганської області в єдину, дружню родину, відкриває простір для творчого спілкування, пізнання народних традицій.

Доторкнутися до невичерпного джерела народної мудрості, приєднатися до казкового світу веселих, жартівливих, кмітливих народних ігор та іграшок запросили гостей 22 об’єднані територіальні громади області.

Насичені цікавими подіями фестивальні майданчики захопили глядачів цікавими виробами майстрів декоративно-прикладного мистецтва, майстер-класами, розважальними фольклорними, театралізованими, обрядовими програмами, розповідями та презентаціями з історії виникнення українських народних ігор та розваг.

Історія української іграшки та гри розпочинається у сиву давнину. На теренах України іграшки виявлені у Північному Надчорномор’ї – фігурки людей, тварин, моделі предметів побуту і засобів пересування, вироблені з глини, воску, кістки, металу. Найдавніші прототипи іграшки були знайдені в с. Мезин Чернігівської області. Це обрядові фігурки пташок, вовка, собаки, виготовлені з бивня мамонта. Дитячі іграшки давніх слов’ян, приблизно Х – ХІІ сторіччя, знайдені на території Наддніпрянщини. Саме у той час побутували також технічні іграшки – луки, мечі, дзиги, іграшкові товкачики, тачівки та інші. У період до християнства іграшки у більшості зображали священних птахів, істот і були пов’язані з язичницьким культом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшки використовували з ігровою та декоративною метою, але деякі з них і дотепер зберегли ритуальний характер – ялинкові прикраси, кульки і. п. У другій половині ХVIII ст., під час розвитку ярмаркової торгівлі, почалось виробництво забавок. На кожному українському ярмарку майстри торгували глиняними кониками, баранчиками, півниками, розписаними орнаментом, прикрашеними кольоровою глиною і покритими прозорою поливою. Особливу увагу в той період приділяли лялькам-мотанкам, секрети виготовлення яких передавались в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж то мати дарувала їй ляльку-мотанку для нової домівки. Якщо дитина хворіла, їй давали гратися з лялькою, після чого її знищували. Адже у народі вірили, що така лялька забере в себе її хворобу. Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім’ї. Лялька-наречена оберігала молодих дівчат. Багато наряджена і прикрашена вона символізувала придане і привертала багатого нареченого. І сьогодні, серед розмаїття сучасних ляльок, лялька-мотанка є особливим видом іграшки зі своєю неосяжною і цілющою енергетикою.

 Добрі, веселі, повчальні, яскраві традиційні народні іграшки привертають увагу не тільки дітей, ай дорослих. По всій Україні майстри знаходять особливий сенс у їх виготовлені. Адже сповнені магічною енергетикою вони зберігають в собі частинку душі народу, дають нам те, чого не може дати жодна сучасна іграшка: розповідь про історію країни, звичаї і традиції й спосіб життя  наших предків.

Своїм корінням українські народні ігри сягають доісторичних, ще язичницьких часів. Тоді наші предки жили у тісному зв’язку з природою, а їх господарство і праця єднались з явищами природи. Близьке до природи життя стало витоком виникнення самобутніх, неповторних народних ігор, які супроводжували наших предків  за всіх часів – у праці, народних святах, обрядах, під час походів і перемоги. В їх магічних рухах і дійствах ми простежуємо фольклорні матеріали, міфи, вірування, легенди, перекази, які збереглися до наших часів.

Багато народних ігор зображають ритуально-ігрові дійства старої обрядовості. Прихід весни зустрічали веснянками, в яких тісно поєднувались хорові пісні з піснями й танцями. Поворот сонця з літа на осінь знаменувало свято Івана Купала.

У минулому практично всі ритуально-обрядові ігри супроводжувались магічними дійствами. Наприклад, «Кривий танок», яким розпочинаються весняні ігри. В цій грі прихований глибокий зміст бачення світу. Вона символізує безкінечний рух сонця і людського життя. Весняна танкова гра «Шум» належить до стародавнього пласта народного мистецтва. У книзі «Міфи та легенди давньої України» (В. Войтовича) зазначається, що цією магічною веснянкою дівчата будили Шумлячого, щоб він розвивався в зелені, набирався сили, приносив радість і відганяв усе лихе. Магічною дівочою весняною гаївкою залишається у дитячому середовищі стародавня дитяча гра «Подоляночка», за допомогою якої молодь викликає й чарує весну, будить сонну землю.

Українські народні ігри та розваги – рухливі, хороводні, театралізовані, обрядові, деякі з них дійшли до нас у первісному стані, багато трансформувалося під впливом сучасності, але всі вони залишили в собі одне – закодовані в генах народні знання, мудрість, національний характер українців.

Колектив Луганського обласного центру народної творчості бажає всім учасникам Фестивалю української народної гри та іграшки добра, щастя, подальших успіхів. Нехай втілюються у життя всі наші мрії й сподівання, а гармонія і краса, які ми творимо, наповнюють серця людей миром, злагодою та любов’ю.

Ми впевнені, що культура і традиції українського народу будуть збережені саме через нашу творчість, нашу наполегливу працю та незгасне натхнення.

Переглянути фото заходу

 

Пошук

Розповісти друзям

Через соціальні мережі


Підписка

Підпишись та отримуй найсвіжіші новини

Ім'я Email: