Стратегії збереження та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини за допомогою діджиталізації
Анотація: У статті, яка присвячена стратегії збереження та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини за допомогою діджиталізації розглядається роль цифрових технологій в охороні та просуванні живої спадщини. Стаття досліджує ефективність оцифрування НКС як інструменту для збереження традиційних знань та практик, обумовлюючи можливості, пов'язані з інтеграцією цифрових платформ у процеси збереження нематеріальної спадщини.
Ключові слова: нематеріальна культурна спадщина, охорона, культурна різноманітність, національна ідентичність, діджиталізація, оцифрування НКС, жива спадщина.
Актуальність проблеми. Актуальність проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини через діджиталізацію стає ще більш очевидною на фоні війни в Україні. В умовах конфлікту та соціальних потрясінь, жива спадщина зазнає значних втрат через еміграцію та міграцію, бойові дії та витіснення традиційних практик через обмеження. Діджиталізація надає важливий інструмент для збереження і популяризації культурних елементів, дозволяючи документувати, зберігати та поширювати знання і традиції, навіть коли фізичні архіви або культурні установи перебувають під загрозою.
Метою статті є аналіз і визначення ефективних стратегій діджиталізації для збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини в Україні.
Виклад основного матеріалу. Якщо раніше в Україні існувала проблема у вигляді глобалізації, зміни в соціально-економічних умовах та технологічному розвитку, що могло призвести до зникнення традицій та звичаїв, то зараз виникла нова і не менш складна проблема – війна та виклики, які вона несе для національної ідентичності та безпеки країни. Оскільки національна ідентичність та безпека часто пов'язані зі спільнотою та традиціями, то збереження та захист нематеріальної культурної спадщини стає важливим елементом забезпечення сталого розвитку держави.
У цьому контексті діджиталізація виступає одним зі способів для збереження нематеріальної культурної спадщини.
Що ж таке діджиталізація?
Одним з головних переваг діджиталізації є можливість відтворення та збереження нематеріальних культурних елементів у віртуальному середовищі. Цифрові архіви, віртуальні музеї, онлайн-ресурси дозволяють зберегти та доступно представити різноманітні форми нематеріальної спадщини, такі як мова, музика, танці, ремесла, традиції та інше. Це дозволяє зберегти цінні знання та практики для майбутніх поколінь, незалежно від зовнішніх умов або загроз.
Однією з основних переваг цифровізації є здатність відтворювати та зберігати нематеріальну культурну спадщину в онлайн-середовищі. Тобто, діджиталізація дозволяє документувати та зберігати різноманітні галузі живої спадщини, які можуть бути вразливими до втрат через природні та антропогенні катастрофи. За допомогою цифрових технологій ми можемо забезпечити збереження НКС для майбутніх поколінь.
Луганський обласний центр народної творчості (ЛОЦНТ) відіграє важливу роль у збереженні та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини регіону. Внаслідок військової агресії у 2014 та у 2022 році, Центр вкотре не встиг вивезти цінні архіви та матеріали, що лишилися на окупованій території, адже першочерговою задачею було збереження життів.
У результаті, Луганський обласний центр народної творчості переглянув власну стратегію щодо зберігання цінної інформації та змінив спосіб збереження важливої інформації.
Однією з ключових стратегій стала саме діджиталізація нематеріальної культурної спадщини. Цінні записи інтерв’ю з носіями, відео практикування елементів нематеріальної культурної спадщини, фото-, аудіоматеріали та інші форми документації ми почали оцифровувати та зберігати в онлайн архіві. Завдяки власному архіву, ЛОЦНТ має змогу надавати доступ до живої спадщини громадам, які втратили інформацію про власні елементи на окупованій території.
До того ж цифровізація живої спадщини відкрила нові можливості для популяризації.
ЛОЦНТ активно використовує соціальні мережі, сайти для монтування відео та інші онлайн-платформи для популяризації нематеріальної культурної спадщини. Передача матеріалів у цифрових форматах допомагає нам охопити більшу аудиторію, ніж використання традиційних форм комунікації. Ми створюємо осередок на платформі Facebook та YouTube, щоб кожен міг відчути себе частиною культурного життя регіону. Це не лише сприяє розвитку інтересу до народного мистецтва, а й зумовлює розвитку почуття спільності серед тих, хто змушений був залишити свої домівки через війну.
Ще однією важливою стратегією стало впровадження цифрових технологій у сферу освіти та навчання. Деякі наші громади, елементи яких було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, розпочали процес розробки інтерактивних освітніх програм для популяризації їх елементів серед молоді, яка може втрачати зв’язок з традиційною культурою через складні процеси, які тривають в межах нашої країни.
Використання цифровізації для захисту та популяризації нематеріальної культурної спадщини Луганської області є яскравим прикладом того, як сучасні технології можна використовувати для промоції та просування практик до Національного переліку.
Також важливо зазначити, що при правильному підході діджиталізація допоможе не лише зберегти, а й відновити елементи, які були повністю втрачені або частково занепадають через військовий конфлікт або природні катастрофи.
Для прикладу можемо навести елемент нематеріальної культурної спадщини, який було внесено у 2023 році до Національного переліку — «Традиція травництва Старобільського краю», Інвентар термінової охорони.
Старобільський край, подібно до багатьох інших районів, має свою унікальну рослинність. Знання про те, як використовувати трави для лікування та підтримки здоров'я, передавалися з покоління в покоління і стали невід'ємною частиною культури та ідентичності громади.
Цей елемент є складним, адже його місце побутування окуповане і здійснити його відновлення практики на іншій території є важко через особливості ділянки зростання рослин та їх властивостей. Здавалось би, трави всі однакові, але сам елемент тісно пов'язаний саме з природним простором. Старобільський край відзначається різноманіттям флори, що збагачує арсенал цілющих трав. У цьому регіоні росте багато рослин на пісках та крейдяних відшаруваннях, в прибережній зоні річок – все це є сприятливим для їх повноцінного зростання. До того ж рослинність Старобільського степу містить в собі види-ендеми, що зустрічаються тільки в цьому регіоні – по байраках та залишках степових ділянок. Це робить рослини більш насиченими ефірними оліями та фітоелементами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення, велика кількість носіїв, через свій похилий вік, залишилась на окупованих територіях, перебуваючи в умовах небезпеки для свого життя та здоров’я. Окупація та переміщення носіїв, які виїхали зумовили розрив зв’язків з громадою. Втрата доступу до територій, де росли цілющі трави - обмежує можливість збирання лікарських рослин.
Зараз немає можливості оцінити вплив війни на довкілля Луганської області через брак інформаційного компонента – професіонали відповідних галузей навіть не мають можливість брати проби ґрунту та води для перевірки на рівень хімічних речовин. До того ж навіть сам збір інформації є небезпечним, адже область є все ще окупованою територією, де тривають запеклі бої. Зараз ми маємо розуміти, що війна може завдати шкоди подібним елементам – пожежі внаслідок обстрілів, важка техніка, зведення захисних укріплень, обстріли – все це здіймає та руйнує верхній шар ґрунту, що призводить до водної та вітрової ерозії.
Але попри складнощі Старобільська громада працює зі своїм елементом та носіями, що виїхали на підконтрольну територію України, популяризуючи елемент у Львівському гуманітарному хабі Старобільської міської військової адміністрації. Ми не можемо знати, як зараз зберігається елемент на окупованій території й чи збережено його там взагалі. Але маючи достатньо інформації та носіїв, які охоче займаються справою — елемент не буде втрачено.
Тож, діджиталізація має такі переваги:
1.Залучення нової аудиторії: Цифрові технології значно розширюють можливості для залучення нової аудиторії, зокрема молодшого покоління, яке виростає в умовах постійної цифрової взаємодії. Віртуальні музеї, онлайн-виставки та інтерактивні платформи можуть не лише забезпечити доступ до культурної спадщини з будь-якої точки світу, але й створити захопливе середовище для навчання та взаємодії. До того ж соціальні медіаплатформи, такі як Instagram, Facebook, TikTok тощо — дозволяють створювати й ділитися контентом, охоплюючи більшу аудиторію та стимулюючи інтерес до живої спадщини.
2.Збереження та відновлення втрачених елементів у майбутньому: Діджиталізація пропонує унікальні можливості для відновлення та збереження елементів нематеріальної спадщини, які можуть бути втрачені через військові дії. Жива спадщина є доти, доки існує носій елементу, який здатний його передати. Але що, якщо носій загинув? Завдяки оцифрованим та збереженим матеріалам є шанс у майбутньому відродити певний елемент. Зокрема, створення резервних копій нематеріальної культурної спадщини в онлайн-архіві може убезпечити від втрати важливих даних.
3.Просування та промоція: Цифрові технології відкривають нові горизонти для просування і промоції нематеріальної спадщини як на обласному, так і на національному рівнях. За допомогою вебсайт і соціальних медіа можна ефективно поширювати інформацію про культурні традиції та унікальність традиційної спадщини. Онлайн платформи надають можливість організовувати віртуальні виставки, вебінари, робити освітні інтерактивні відео та багато іншого, що дозволить активно розповсюджувати знання про певні елементи нематеріальної культурної спадщини та охопити різну категорію людей завдяки великому масштабу взаємодії.
Проте варто підкреслити, що цифровізація не здатна повністю замінити особисте спілкування і реальний досвід від культурних проявів. Вона виступає лише як допоміжний інструмент, який доповнює традиційні способи збереження та передачі нематеріальної спадщини. Ключовим є зберегти гармонію між застосуванням цифрових технологій і збереженням автентичних форм практики та передачі живої спадщини.
Висновок. Діджиталізація є важливою стратегією у використанні цифрових технологій для документування і збереження культурної спадщини, особливо в умовах, коли традиційні методи можуть бути недієздатними внаслідок військових дій на території України. Луганський обласний центр народної творчості (ЛОЦНТ) використовує діджиталізацію для збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини регіону.
Цифрові технології справді змінюють спосіб, яким ми взаємодіємо з нематеріальною культурною спадщиною та виносять її на новий стратегічний рівень. Завдяки їм, ми можемо залучити більшу аудиторію через інтерактивні платформи та соціальні медіа, що робить живу спадщину всебічною, ніж внаслідок традиційного поширення інформації. Завдяки діджиталізації ми можемо відкрити нові цікаві стратегії популяризації, що дозволяє досліджувати живі культурні практики на відстані.
Ще одне важливе досягнення — можливість зберігати та відновлювати елементи культурної спадщини, навіть якщо вони під загрозою знищення. Оцифровуючи ці елементи, ми не тільки захищаємо їх, а й забезпечуємо майбутнім поколінням можливість дізнатися про них та стати частиною цього. Це не просто про технології — це про збереження та продовження нашої культурної спадщини для наших нащадків.
